Шляхи формування
та розвитку математичних здібностей
Досвід
роботи
Осітковської Світлани Миколаївни,
учителя
математики
Анотація
У досвіді представлено шляхи
формування та розвитку творчих
здібностей особистості на уроках математики.
При
формуванні технологічних компетентностей враховуються вікові особливості
учнів, що сприяє збагаченню кругозору, розвиває пізнавальний інтерес і творчі
здібності, заохочує дітей до вивчення предмета.
Зміст
1. Вступ …………………………………………………………………………3
2. Актуальність
та обґрунтування обраної теми
…………………………...3
3.Науково – теоретичні основи досвіду……………………………………….4
4.Технологія впровадження досвіду…………………………………………..5
5.Висновки………………………………………………………………………8
6.Література …………………………………………………………………… 8
Щоб дитина була
палко зацікавлена навчанням, їй необхідне багате, різноманітне, приваблююче,
інтелектуальне життя.
В. О. Сухомлинський
Вступ
«Школа – не комора знань, а світоч розуму. Усі діти не можуть мати
однакові здібності. І найважливіше завдання школи та вчителя – виховання
здібностей у своїх учнях.»В. О. Сухомлинський
Не секрет, що лише зацікавивши,
здивувавши, можна розраховувати на позитивний результат навчання. Тому мене
завжди хвилюють питання : чи можна кожного школяра зацікавити знаннями,
розвивати допитливість, підтримувати у нього інтерес до навчання? Шукаючи відповіді
на ці запитання, я наполегливо поповнюю свою творчу лабораторію новими
знахідками.
Головною потребою кожного школяра
мають стати праця, самостійна думка, відкриття істини. Реалізувати все це мені
вдається завдяки вдумливій підготовці до занять, до роботи з класом.
Тому вважаю, що головним своїм
вчительським обов’язком є: навчити учнів формувати і розвивати їх творчий
потенціал, сприяти всебічному інтелектуальному розвитку.
Актуальність та обґрунтування
проблеми
Цікаво зазначити, що розвиток і формування здібностей, у
тому числі й математичних, переживають період інтенсивного розвитку. Завдяки
різним методикам потрібно постійно розвивати та формувати як свої математичні
здібності, так і здібності учнів. За
допомогою різних тестів, кожна людина має можливість визначити чи є в неї ті чи
інші здібності.
Сухомлинський привертає
увагу до того, що, навчаючи та виховуючи, учитель залучає дітей до матеріальних
і духовних цінностей минулих поколінь. Учитель є
посередником між дитиною й цілими поколіннями, і лише через нього діти пізнають
дійсність.
Завдання вчителя полягає в тому, що «Не
навчити на все життя, а навчити учитися протягом усього життя».
Мета вчителя: формувати та розвивати
математичні здібності, розумову активність учня, пропонуючи завдання, які
відповідають його індивідуальним нахилам та посилені саме йому.
Математичні здібності проявляються в тому,
як швидко, глибоко та міцно учні засвоюють математичний матеріал. Як зазначив
американський математик А. Нівен основним у діяльності вчителя має стати девіз:
«Допоможи мені це зробити самому.»
Тому актуальною стає проблема, над якою
я працюю: «Шляхи формування та розвитку математичних здібностей.»
Науково – теоретичні основи досвіду
Термін “здібності”, незважаючи на його давнє і широке застосування у
психології, наявність у літературі багатьох його визначень, неоднозначний.
Здібності − властивості
душі людини, що розуміються як сукупність усіляких психічних процесів і станів.
Це найбільш широке і найстаріше з існуючих визначень здібностей.
Здібності − це те, що не зводиться до знань, умінь і
навичок, але пояснює (забезпечує) їх швидке набуття, закріплення й ефективне
використання на практиці.
Будь-які задатки, перед тим, як
перетворитися на здібності, повинні пройти великий шлях розвитку. Для багатьох
здібностей цей розвиток починається з перших днів життя людини, і, якщо вона
продовжує займатися тими видами діяльності, в яких відповідні здібності
розвиваються, не припиняється до кінця життя. У процесі розвитку здібностей
можна виділити ряд етапів. На одних відбувається підготовка
анатомо-фізіологічної основи майбутніх здібностей, на інших − йде становлення
задатків небіологічного плану, на третіх − складається і досягає відповідного
рівня потрібна здібність. Усі ці процеси можуть протікати паралельно, тією або
іншою мірою накладатися один на одного.
Поняття
математичні здібності практикують в двох аспектах:
а) як творчі
(наукові) здібності − здатності до наукової математичної діяльності, що дає
нові і об'єктивно значущі для людства результати, досягнення, цінний в
суспільному відношенні продукт;
б) як учбові
здібності − здібності до вивчення (навчанню, засвоєнню) математики (в даному
випадку шкільного курсу математики), швидкого і успішного оволодіння
відповідними знаннями, уміннями, навиками.
Технологія впровадження досвіду
На уроках математики практикую різні прийоми, щоб сформувати в дітей критичнее, логічне та творче мислення.
Вважаю також корисним перетворення простих задач у складні, використовувати на уроці
цікаві задачі та задачі - жарти, числові, геометричні головоломки, математичні ребуси,
які формують в дітей критичне та логічне мислення, творчу уяву.
Досвід роботи показує, що для поліпшення розуміння,
закріплення та відтворення інформації, доцільно проводити такі уроки, як:
урок-змагання; урок-вікторина, урок - “круглий стіл”; урок-гра; урок - казка та
ін. Щоб зацікавленість учнів до вивчення математики не знижувалась, доречно
систематично проводити ігри з використанням інтерактивних технологій.
На своїх уроках відводжу час для розповіді про значення
математики, про математику навколо нас, про зв'язок із іншими предметами.
У 5-8 класах часто починаю урок із усного рахунку, теоретичної розминки,
математичних та графічних диктантів. Враховуючи, що увага учнів 5-6
класів не стійка, переключаю увагу дітей
з одного виду діяльності на інший. А прийом «Спіймай
помилку» привчає дітей миттєво реагувати
на помилки. Пропоную учням
підготувати домашнє завдання у формі складеного невеличкого завдання по
даній темі, в якому навмисно допущено не менше п’яти помилок. На уроці учень
перед усім класом розв’язує своє завдання, а завдання інших учнів – помітити та виправити помилки.
Подібні завдання сприяють розвитку
творчих здібностей, можливостей учнів. Щоб розвинути творчі здібності учнів, треба
поступово та систематично залучати до самостійної практичної роботи, щоб забезпечити співпрацю
між учнями та учителем.
Так, при
вивченні теми «Одночлен» у 7 класі на
кожен ряд роздаю по однаковій картці, що грає роль естафетної палички, на якій
зображено множене, наступні множники і кінцевий результат – добуток. Учням
потрібно «закрити кружечки», тобто заповнити порожні місця добутками. Ця
естафета розвиває в учнів вміння контролювати себе.
Починаючи з восьмого
класу, 1-2 уроки до контрольної роботи проводжу математичний бій. Учням
завчасно даю домашні завдання, щоб вони підготували цікаві із заковикою питання
для команди противника.
Позакласна робота з математики дуже важлива для
пробудження в учнів інтересу до математики. Тому математичні вікторини,
змагання, ігри, прес-конференції, вечори сприяють підвищенню математичної
культури, розширюють і поглиблюють здобуті на уроках знання, показують
застосування їх на практиці, розвивають мислення, математичні здібності,
допомагають ввійти у світ наукових і технічних ідей.
Так, при проведенні прес-конференції “Гранітна опора
наук” учні 7-9 класів багато дізналися про значення математики в різних галузях
людської діяльності. Така форма роботи сприяє розширенню кругозору учнів,
розвиткові уміння самостійно й творчо працювати з навчальною,
науково-популярною літературою, формуванню в дітей інтересу до математики, а
також поглибленню знань.
Учням дуже подобається брати участь в іграх, правила яких
максимально наближені до умов тих ігор, за якими вони мають можливість
спостерігати з екранів телевізорів. Такими іграми є “Перший мільйон”, “Поле
чудес”, “Слабка логіка” та інші.
Проводжу групову роботу. Працюючи деякий час із групою
учнів, я помічаю, що одні учні більш здатні до математики, ніж інші. Тому я проводжу
тест «Чи маєш ти математичні здібності?». Завдяки йому я підтверджую свої
здогадки і продовжую роботу трішки інакше. Дану групу учнів я поділяю на дві підгрупи. Із учнями, які мали кращі
здібності до математики, я продовжую
роботу як і раніше, а в підгрупі, де слабші учні, я починаю більш розвивати в
них математичні здібності використовуючи різноманітні задачі. Потім знову
проводжу даний тест і помічаю, що
рейтинг учнів другої групи піднявся. Це означає, що мені вдалося розвинути в учнів математичні
здібності.
Роботу з обдарованими дітьми продовжується на додаткових заняттях «У світі математики». Тут
діти показують свої здібності з математики, розширюють і поглиблюють набуті
знання з математики, навчаються працювати над математичними проблемами, читати
математичну літературу. Це сприяє підвищенню їх математичної культури,
розширенню математичного кругозору і дальшому посиленню інтересу до математики.
Учні, які відвідують такі заняття
допомагають у виготовленні різних наочних моделей, таблиць, графіків і
роздаткого матеріалу. Такі практичні роботи дуже корисні для учнів та допомагають ґрунтовно засвоїти
програмний матеріал або питання.
На додаткових заняттях ведеться підготовка до олімпіад, виконуються
задачі історичного характеру, різного рівня складності. Також проходить підготовка до тижня математики, обговорюються конкурси, діти створюють презентації про
зв'язок математики з природою, різними науками,
наприклад: «Математика у світі гармонії і краси», «Математика і техніка», «Практичне
застосування математики». Учні узагальнюють зібрані матеріали з тем: «Математика в архітектурі», «Цікаві
факти із життя математиків».
Висновок
Отже, я ще раз переконалася, що з готовими здібностями
діти не народжуються. Тому їх постійно потрібно розвивати. А засвоєння дітьми
знань із математики, є необхідною основою для вдосконалення та розвитку їх
початкових математичних здібностей.
Творчі здібності, як і інші здібності
людини, вимагають постійного тренування. Завдання вчителя – збудити
здібності своїх учнів, виховати в них сміливість думки і впевненість у тому, що
вони розв’яжуть кожну задачу, у тому числі і творчого характеру.
Перед тим, як садити сад, садівник готує грунт для свого
поля, а вчитель, щоб виплекати творчі здібності в учнів, повинен вивчити грунт
і додати в нього те, чого не вистачає. І тільки тоді клас стане «клумбою
квітучих троянд.»
Література
1.
Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології.-
К.: Академвидав, 2004.
2.
Губенко О.В. Розвиваємо математичні здібності
дитини готуючи її до школи (Поради психолога).//Обдарована дитина – 1999 - №4 с
42 – 47.
3.
Олексієнко
Л. Як розвивати розумові здібності. Бесіда психолога з дітьми.//Шкільний світ.
- 2001 - червень (№23) с 6 - 7.
4.
Коць Т. Г. Ігрові технології на уроках математики //
Ранок. – 2012 с. 174
5.
В. М. Козира Технологія уроку з
математики //Астон. -2002 с.52
6.
І. С. Маркова Інтерактивні технології на уроках математики // Основа. –
2009 с.127
